Пам’ять… Вона вічна і нетлінна. Вона дивиться на нас зі старих фотографій, вона – у художніх творах, вона у спогадах свідків, вона у переказах нащадків.
Час невблаганний. Вже зовсім мало залишилось живих очевидців Другої світової, тих, хто бачив, хто пережив…. І сьогодні їм все так же боляче про це згадувати, але ми маємо це почути і запам’ятати, щоб розказати іншим. Для них сьогодні звучали щирі слова подяки, побажання, для них – квіти від вдячних нащадків.
Ми не маємо права забути, ми маємо пам’ятати. Сьогодні поруч з традиційним Днем Перемоги ми відзначаємо і День пам’яті та примирення. Ми схиляємо голови перед подвигом народу, що виніс на собі страшенний тягар війни і не зламався і разом з тим, пам’ятаючи Божі заповіді про прощення, закликаємо до миру та взаєморозуміння.